Тест на розряд батареї
Значення часу розряду та кінцевої напруги слід вибирати з опублікованих виробником батареї номінальних значень, а значення, використані для приймального випробування, мають бути приблизно такими ж, як і для передбачуваного застосування. Швидкість розряду повинна бути при постійному струмі або постійному навантаженні потужності, що дорівнює вибраному номіналу виробника батареї. Спосіб стягнення плати, використаний як основа для опублікованих даних, є важливим фактором. Для застосування стаціонарного поплавця слід використовувати дані, засновані на тривалому зарядженні постійного потенціалу. Якщо для встановлення опублікованих даних використовувався заряд постійним струмом, у виробника слід отримати відповідні поправочні коефіцієнти заряду з плаваючою речовиною. Зауважте, що тестовий струм розряду дорівнює номінальному струму розряду, поділеному на температурний поправочний коефіцієнт для початкової температури електроліту. Встановіть навантаження та необхідні прилади для підтримки тестової швидкості розряду, визначеної вище. Відключіть джерело заряджання, підключіть навантаження до батареї, запустіть відлік часу та продовжуйте підтримувати вибрану швидкість розряду. Якщо джерело заряджання не можна від’єднати, струм, споживаний навантаженням, має бути збільшений, щоб компенсувати струм, що подається джерелом заряджання на акумулятор. Зчитайте та запишіть напругу окремих елементів і напругу на клемах батареї. Показання слід знімати під час застосування навантаження на початку та після випробування та через певні проміжки часу. Має бути мінімум три набори показань. Зчитування напруги окремої комірки слід проводити між відповідними контактами однакової полярності сусідніх комірок, щоб врахувати падіння напруги на міжелементних з’єднувачах. Підтримуйте швидкість розряду та записуйте час, що минув у точці, коли напруга на клемах батареї зменшується до значення, що дорівнює мінімальній середній напрузі на елемент, як зазначено в конструкції часу встановлення та кількості елементів.